ЗМІ ПРО НАС

Признание в любви

И молодость, и седина здесь вместе не случайно -

Взгляни - сам БОГ спустился к нам на лейтмотиве тайны,

Чтоб насладиться красотой симфоний вечных Истин

И приземлить свой Дух Святой на партитуру жизни...

Здесь и орган, и саксофон - живой пример Единства.

Здесь Вдохновения костёр мысль наполняет смыслом.

Здесь ждёт Взаимности рояль, приветствуя улыбку.

Здесь тайна, приоткрыв вуаль, смычком ласкает скрипку...

Здесь ключ скрипичный не замки, а души открывает.

Здесь ждут рождения стихи, и Божий Дух витает.

Я признаюсь тебе в Любви, Храм Музы Вдохновенья!

И пусть Господь тебя хранит для новых поколений!!!

Инна Радиновская
 
 
 
 
 

Флейтистка з Дніпра

            стала обличчям флейтової Міжнародної літньої школи у Китаї


       Сольний концерт та 28 проведених майстер-класів. Солістка Будинку органної
та камерної музики у Дніпрі Ольга Зернаєва показала свою майстерність під

час флейтової Міжнародної літньої школи у Китаї. Про це повідомили в
управлінні культури, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА.

        Ольга Зернаєва – молода і талановита флейтистка. Три роки тому вона
переїхала із Донецька до Дніпра і почала працювати в Будинку органної та
камерної музики. Майстерність музикантки не залишилась без уваги. Цьогоріч
її запросили відвідати флейтову Міжнародну школу у Китаї.

       У місті Сямень флейтистка з Дніпра провела сольний концерт та 28
майстер-класів. Дівчина ділилася досвідом та знаннями з обдарованими дітьми
і студентами від 6 до 23 років.

     «Під час сольного концерту я виконала «Мелодію» українського композитора
Мирослава Скорика. Вона дуже сподобалась китайським слухачам. Тож я в
черговий раз переконалася – для музики немає кордонів», - розповіла Ольга
Зернаєва.

      Разом з Ольгою Зернаєвою до Китаю запросили ще двох українських флейтистів
– Сергія Неугоднікова та Василя Шипака. Обидва музиканти – солісти
Національної опери України ім. Т.Г. Шевченка.

Відтепер флейтистку з Дніпра у Китаї знають в обличчя. Її фото надрукували
на афіші Міжнародної літньої школи.



С уважением
Юлия Демьянушко

 
 

               

 

                                  

                                                            І МУЗИКОЮ ЛІКУЮТЬ, І МУЗИКУ ДАРУЮТЬ

   Фестиваль «Під Різдвяною зіркою», який з успіхом пройшов на сцені Дніпропетровського Будинку органної та камерної музики - акція актуальна і естетично високопрофесійна. Бо Дніпропетровськ живе і сьогодні надією на те, що високе мистецтво виявиться затребуваним в щоденному соціумі.

   Сучасна доля Будинку органної та камерної музики, як і раніше турбує громадськість: шанувальники цього унікального будинку і високого жанру вельми і вельми стурбовані майбутнім архітектурної перлини та інструменту, внесеного в каталоги ЮНЕСКО.

Але, задумаємося: будь-які часи завжди приносили зміни, тому Будинок органної та камерної музики шукає і знаходить нові видовищні форми.

Концерт із серії «Музика лікує» привносить в репертуар і подальшу життєздатність Будинку органної та камерної музики свої конкретні підтексти: музика допомагає людям, що страждають різними недугами. Спостерігаючи за реакцією публіки, яка була присутня на концерті серії «Музика лікує», я переконувався в необхідності цієї акції. Слухачі реагували по-різному, очевидно, виходячи зі своїх емоцій і душевних поривів. І мимоволі віриться в те, що концерт, в якому співала Тетяна Улькіна, грали Надія Юрійчук, Тарас Скрипніков, Ольга Зернаєва став сеансом музичної терапії для тих, кому потрібна допомога.

   Тижневий фестиваль «Під Різдвяною зіркою» гармонійно об'єднав найрізноманітніші жанри і неповторних виконавців.

             Фінальна шоу-програма фестивалю стала потужним музичним акордом минаючого 2014 року. Про це свідчить також реакція публіки: оплески, вимога виступу на «біс». Салонний оркестр «Рапсодія» та Вадим Жаворонков - це синтез тієї естради, яка увійшла і існує в нашому житті в категорії «Мистецтво». Кожен інструменталіст «Рапсодії» доповнює ансамбль однодумців, які змушують публіку перенестися в ті часи, коли естрада вражала своєю масштабністю. Значимість «Рапсодії» для Дніпропетровська очевидна: невелика трупа узагальнює європейський інструментальний досвід у виконанні шлягерів - класичних і сучасних. Популяризація естради минулих десятиліть необхідна: це виховує сучасну молодь в традиціях сприйняття гармонійної музики.

   Контрастний дует «Монте-Карло», в якому Костянтин Іванченко нагадує широкоплечого богатиря з казки, а Сергій Жоров - голлівудську кінозірку - справляє на глядачів незабутнє враження: і віртуозна гра, і ефектні костюми, і сценічні типажі повністю відповідають сучасному формату. Вражаюче, але шлягер великого співака Едуарда Хіля «Зима в хатинці», якому майже 40 років, (сподіваюся, я правильно назвав цю пісню) призводить публіку в захват. Люди і підспівують, і хочуть пуститися в танок. «Монте-Карло» створює справжній естрадний спектакль європейського класу, в який втягуються глядачі, отримують позитивні емоції. Так, ці артисти мають також чоловічу еротичну харизму, яка сьогодні просто необхідна: вони дарують публіці музично-чуттєві емоції. Що ж, за вікнами - 21 століття, і дніпропетровські зірки відповідають повністю його видовищним запитам.

   Галина Охотнік, безсумнівно, може претендувати вже сьогодні на статус вокальної діви. Особливо, коли слухаєш в її інтерпретації вальс «Поцілунок», де солістка виконує масу віртуозних фіоритур. Вокалістка володіє пластичною виразністю, її сценічні наряди ефектні. Її сопрано доступні найскладніші оперні партії. Напевно, з часом, ми будемо слухати записи її європейських турне в «Ютубі». Що ж до виступів Галини Охотьнік в Будинку органної та камерної музики, то хотілося б в перспективі, щоб спеціально для неї поставили моноперу, або концертний варіант якогось шлягера Дж. Верді або Дж. Пуччіні.

   Для масштабів і 
лету тенора Юрія Мінчуна цей зал, як мені здалося, навіть малуватий. Голос Зінаїди Чепи в кожному новому концерті вражає новими інтонаційними нюансами, силою і красою. Приємно дивують дебютантки цієї знаменитої сцени - Ольга Зернаєва і Світлана Новак.

   Народний артист України Андрій Бабич втілює в своїх виступах супер майстерність. Знаючи його, як чудового композитора і виконавця в дуеті з прекрасною співачкою, народною артисткою України Тетяною Бабич, публіка наших днів, відкриває в його творчості нові сторінки. Володар сильного естрадного голосу, артист геніально демонструє сучасну манеру подачі інтонаційних і ритмічних фрагментів: атаку звуку, кантилену, динамічні відтінки. В голосі Андрія Бабича відчувається і мужність, і переживання, і впевненість. Крім того, артисту властива велика сценічна культура - жесту, погляду. Багатьом дніпропетровським естрадним виконавцям можна повчитися у нього того, як треба грамотно використовувати сценічний простір; режисурі пісні, яка перетворюється в естрадну новелу.

    Vivat, Будинок органної та камерної музики! Удачі в 2015 році!


                                                                                                                                    Андрій Тулянцев, кандидат мистецтвознавства.

 

                                                                                          КРАЩЕ З МИНУЛОГО

   Концерт «Краще з минулого», що відбувся 4 січня 2015 року на сцені Дніпропетровського Будинку органної та камерної музики » - акція цікава і змістовна в мистецькому житті міста.

      Можна стверджувати те, що Дніпропетровський Будинок органної та камерної музики, яким сьогодні більш, ніж професійно, керує його директор, народна артистка України Тетяна Бабич, є життєвий досвід збереження і пропаганди історико-музичного шляху Європи і України, має на меті духовний розвиток слухачів в сучасному соціумі, відображає основні ідейно-естетичні тенденції розвитку культури на Дніпропетровщині. Відвідування сольних, дуетних і ансамблевих концертів, етапних фестивалів, знайомство з пошуками і звершеннями інструменталістів, вокалістів дає можливість визначити, в художньому ракурсі, значення не тільки музичних жанрів, але і талантів самих виконавців. Соціологічні опитування слухачів складають різні думки, але все ж публіка сходиться в одному: хотілося б, щоб такий унікальний інструмент, як орган, був перенесений в одне з центральних приміщень Дніпропетровська. Початкове незручне географічне розташування собору та, відповідно органу, конкретно заважає притоку глядачів. Причому, не тільки естетів, а й того шару публіки, який повинен хоча б раз побувати на концерті органної музики. Ну, що ж, будемо сподіватися на те, що коли-небудь, а може бути, і в недалекому майбутньому, орган буде перенесений в центр міста.

    Органістка, заслужена артистка України, лауреат міжнародних конкурсів Надія Юрійчук вже увійшла в історію музичного мистецтва Європи і України. Меломанам пам'ятні її успішні гастролі у Франції, Німеччині, що дозволило свого часу прославити Дніпропетровський Будинок органної та камерної музики далеко за межами нашої країни. І в 2015 році М. Юрійчук гідно грає вирішальну роль в утвердження подальшої необхідності функціонування органу в Дніпропетровську, в становленні естетичних смаків городян, туристів і гостей промислового мегаполісу. Спільність сценічних традицій і сучасних музичних завдань Дніпропетровського Будинку органної та камерної музики
 обумовило віртуозне виконання органісткою Н. Юрійчук класичних шедеврів - Прелюдії і Фуги до-мінор Й.-С. Баха, Чаккони до-мінор Й. Пахельбеля, Токати і Фуги ре-мінор Й.-С. Баха, Токати з П'ятої органної симфонії Ш.-М. Видора, Танцю Феї Драже з «Лускунчика» П.Чайковського.

   Лауреат міжнародного конкурсу, флейтист Юрій Беднік - вже сьогодні втілює собою той самий образ, який в музичному мистецтві з повагою називають «Людина-оркестр». Сольні виступи Юрія Бєдніка - яскрава і цікава сторінка в біографії флейтиста. Перш за все - вони театральні за своєю естетикою і сценічної культурою. Юрій Бєднік - артист: завжди елегантний, чарівний, що випромінює позитив і закоханість у музику. Додам також: сольна флейта в музичному просторі Дніпропетровська - явище практично нове, і сьогодні воно розвивається саме завдяки таланту й одержимості Юрія Бєдніка, його вмінню не тільки віртуозно відіграти все пасажі, але і створити образ, який буквально відтворює в фантазії слухача сюжет п'єси. Згадаймо, наприклад, динамічний номер «Прибуття поїзда» Я. Кларка.

   У концерті «Краще з минулого» Юрій Бєднік виступав в дуеті з Надією Юрійчук. Така форма концертування і ефектна, і продуктивна, бо показує творчу зрілість молодих виконавців. І, що важливо, подобається публіці - гармонією, синтезом двох старовинних інструментів, взаємодоповнюваністю звучання. То, приглушеного, то, навпаки, гучного, пристрасного. А зацікавленість сучасної публіки в виконавців академічного формату - явище більш, ніж актуальне. Не секрет: телевізійний усереднений варіант різних шоу програм стрімко відучив публіку слухати класичну музику. Тут же, в Будинку органної та
камерної музики, створюється своя, неповторна акустична та людська атмосфера. Тут людина 21 століття веде свій внутрішній монолог з музичними образами минулих епох. Адажіо Т. Альбіноні, Скерцо з Сюїти ре-мажор Й.-С. Баха, Фрагменти з Сюїти в старовинному стилі «Пастораль», «Балет», «Менует» А. Шнітке, «Аве, Марія» А. П'яццолли. Сучасність логічно продовжує досягнення попередників: «Одинокий пастух» Дж. Ласта (пан-флейта), мініатюра «Пам'ять» з мюзиклу «Кішки» Е. Вебера. Браво!
                                                                                
                                                                                                                       Андрій Тулянцев, кандидат мистецтвознавства.